Піскоструминна обробка (технологія)

Піскоструминна обробка застосовується для очищення відливок та поковок, а також підготовки поверхні під фарбування, наприклад, для очищення корпусів суден або великих резервуарів. Як матеріал для очищення застосовують кварцовий пісок, чавунну дріб, різні абразиви (наприклад, штучний корунд). Зерна кварцового піску повинні мати відповідну форму та зернистість (0,5 ... 1,5 мм - для тонкостінних деталей; 2 ... 5 мм - для матування). Кварцовий пісок застосовують для пневматичного обдування при тиску близько 3 атм. Кварцовий пісок при роботі сильно кришиться, його зернистість знижується, при роботі утворюється багато пилу.

Чавунна дріб дорожче кварцового піску, але має великий термін служби. Чавунну дріб не рекомендується застосовувати, для очищення деталей з нержавіючої сталі і кольорових металів, так як частинки чавуну, що залишаються після очищення на поверхні деталей, ржавіють. Використання чавунної дробу для очищення часто призводить до зміцнення поверхні деталі. Залежно від форм і товщини стінок оброблюваної деталі застосовують чавунну дріб і чавунні тирсу різної зернистості, для цього їх просівають через сито з отворами відповідних діаметрів. Зернистість чавунної дробу або тирси коливається в межах від 0,2 до 3 мм.

Для обробки нержавіючої сталі, кольорових металів, а також металізованих поверхонь застосовують м'які матеріали, наприклад, дроблені пластмаси. Оброблювана поверхня після обробки м'якими матеріалами стає матовою або блискучою. При виборі матеріалу (і його зернистості) для обробки поверхонь виходять з того, для якої мети використовується піскоструминна обробка (підготовка поверхні до фарбування, видалення забруднень і окалини, видалення старих лакофарбних покриттів, видалення обростань і т.п.).

Піскоструминна обробка здійснюється в апаратах як відкритого, так і закритого типів. Після використання матеріалу його збирають, промивають, просушують і, при необхідності, поділяють за зернистістю. Перед хімічної або електрохімічної обробкою поверхні піскоструминну обробку практично не застосовують.

Водоструминна обробка поверхонь здійснюється тонким струменем води, що виходить з сопла апарата під високим тиском (до 200 атм). Широке застосування ця обробка отримала для очищення поверхонь корпусів суден. При обробці цим способом, поверхня стає гладкою, блискучою. Однак після обробки цим способом поверхня схильна до швидкої корозії, тому, якщо є можливість, її просушують і негайно наносять захисне покриття. При використанні водоструминного очищення необхідно дотримуватися заходів обережності, так як струмінь води, що виходить з сопла, здатєн завдати смертельну травму оточуючим. Віддача ручного струменевого пістолета становить 20 ... 50 кг (у залежності від діаметра сопла), що пред'являє високі вимоги до фізичного розвитку обслуговуючого персоналу.

Шліфування, полірування є найбільш поширеними методами механічної обробки поверхні перед нанесенням гальванічних покриттів. Цими способами обробки досягається необхідна якість поверхні і підвищується корозійна стійкість виробів. У даному випадки механічна обробка не переслідує мети одержання точних розмірів деталей. Шліфуванням обробляється поверхня металів перед поліруванням та іншими видами обробки поверхні. Поліруванням обробляють поверхню основного металу і гальванічні покриття. Шліфують і полірують також деталі лакеровані, металізовані і деталі, поверхня яких не піддається подальшій обробці, наприклад вироби з пластмас, кольорових металів та ін

Шліфування - це механічний процес зняття нерівностей металу. Інструмент, що застосовується при шліфуванні перед гальванічним покриттям, представляє собою абразив, наклеєний на фетрове або матер'яне коло або стрічку. Ріжучі кромки абразивних зерен такого шліфувального круга зрізають стружку з поверхні металу відповідно зернистості даного абразиву. Таким чином, шліфування фетровим або матерчатим колом можна порівняти з фрезеруванням, при якому ріжучі кромки фрези, здійснюючи обертальні рухи, поступово знімають стружку. Шліфування стрічкою на плоскій підкладці уподібнюється струганню, так як вістря зерен тут рухаються прямолінійно і знімають стружку по всій довжині площі дотику предмета з шліфувальною стрічкою. Шліфувальні пасти являються допоміжними матеріалами при шліфуванні, за допомогою яких одержують більш високу якість обробленої поверхні і покращують процес шліфування.

Поліруванням знімаються мікроскопічні частки металу з оброблюваної поверхні. Різниця між шліфуванням і поліруванням полягає в тому, що при поліруванні зняття матеріалу зовсім незначне в порівнянні з шліфуванням. Полірування виробляється фетровим або тканинним диском, на який наноситься полірувальна паста. Ця паста з дуже тонко подрібненим абразивом знімає нерівності, і матеріал одночасно полірується тканиною або фетром. Поліруванню піддаються гальванічні покриття та основний матеріал деталі. Метою полірування є отримання декоративного зовнішнього вигляду (глянцю) і збільшення корозійної стійкості деталі.

Матеріал взятий з навчального посібника "Способи обробки матеріалів"